Головна Путівник Лиманський краєзнавчий музей

Лиманський народний краєзнавчий музей

Термін «музей» в перекладі з грецької мови означає «місце, присвячене музам, дочкам богині пам’яті Мнемозіти». Вважаючи їх покровительками науки і мистецтва, греки будували на їхню честь храми, які називали музейонами. Саме звідси й походить термін «музей».

Основними напрямами музейної справи є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, виставкова, реставраційна, пам’яткоохоронна робота.

Лиманський краєзнавчий музей був заснований у 1995 році. Основою послужили матеріали з народного музею, який створив у 1960-х рр. відомий краєзнавець Яків Якович Кириченко, котрий і був його зберігачем. Цей музей знаходився в палаці культури ім. Артема. Нинішній музей розмістився в приміщеннях колишньої середньої школи №4. Першим директором була Шаповалова Валентина Єфремівна.

У шістьох залах представлені розділи експозицій: «Візитна картка Лиману», «Відомі люди Лиманщини» (в усіх галузях); «Природні особливості краю»; «Давня історія» (археологія); «сторія розвитку суспільства – етнографія» (сер. XIX – сер. ХХ ст.); «Залізниця – наша гордість»; «Наші земляки – учасники і герої Другої світової війни та війни сучасної» (АТО-ООС). Доповнює експозицію музею виставкова зала.

У першій залі, яка служить своєрідною візитною карткою міста і району лиманської громади, знаходяться великий банер зі світлинами знакових місць (природи, пам’ятників, будівель) та кілька стендів з фотокартками наших земляків, котрі досягли великих успіхів у різних галузях (залізничники, лікарі, просвітяни, робітники сільського господарства, діячі культури та спорту) - усі вони своїми досягненнями прославили наш край.

Особливою гордістю є матеріали та речі, що розповідають про життя і діяльність найвідомішого нашого земляка – космонавта Леоніда Кизима. Йому в місті встановлений бронзовий пам’ятник-бюст та названа вулиця його іменем.

У залі, присвяченій чудовій природі Лиманщини, розповідають про річку Сіверський Донець і про унікальні ліси, які є своєрідними легенями всього Донбасу. На нашій території існують такі пам’ятники природи, як заповідник «Крейдова флора», багатством якого є крейдяні бори – рідкісна, реліктова і ендемічна формація хвойних лісів, занесена в «Зелену книгу України». Це найбільший масив таких лісів в Україні. Всього в заповіднику відзначено 500 видів рослин, 60 з них занесені в Червону книгу.

У районі є п’ять заказників: «Святогірське» - Святогірського лісництва; «Чернецьке» і «Конвалія» Лиманського лісництва; «Підпісочне» Дробишевського лісництва; «Чорний Жеребець» Ямпільського лісництва.

Відвідувачі музею зможуть побачити зразки дерев, рослин і грунту нашого краю, чучела звірів та птахів. Є унікальне яйце страуса з ферми біля Ямполя.

Давня історія краю, представлена археологічним матеріалом та допоміжним – фотографіями і малюнками. На Лиманщині, особливо в 60-х – 80-х рр. минулого сторіччя, донецькими та бахмутськими (артемівськими) археологами неодноразово проводилися розкопки, і частиною знайдених матеріалів вони поділилися з музеєм Я.Я. Кириченка. Пізніше, в 1990-х рр. були обладнані стенди та вітрини, які з часом продовжуються поповнюватись.

Привертає увагу вітрина з залишками прадавніх тварин, які були знайдені в піщаних відкладеннях р. Сіверського Дінця, зокрема зуб мамонт, і частина черепа носорога. Ці та інші тварини існували під час давнього кам’яного віку (200 – 30 тис. років тому), а їхні останки були знайдені під час будівництва каналу «Донець-Донбас».

Не менше зацікавлення у відвідувачів музею викликають крем’яні вироби давніх епох: раннього палеоліту (600-150 тис. рр. до н. е.); мустьєрського часу середнього палеоліту (150-35 тис. рр. до н.е.); верхньопалеолітичного часу (40-8 тис. рр. до н. е.); мезолітичного часу (8-6 тис. рр. до н. е.); неолітичного часу (V III тис. до н.е.), а також фрагменти керамічного посуду людей більш пізніх культур: ямної культури (III тис. до н. е.); зрубної культури (XVII-XII ст. до н.е.); багатоваликової культури (XVII-XVI ст. до н. е.); бондарихінської культури (XI-VII ст. до н. е.); салтівської культури (VII-XI ст. н. е. ), яка представлена, наприклад, горлечком від амфори.

Окрема зала присвячена залізниці, бо більшість населення міста зв’язана з нею.

Станція Лиман (у 1925-2016 рр. - Красний Лиман) є великим залізничним вузлом, воротами Донбасу, а з’явилася в 1911 р. завдяки відомому залізничнику, підприємцю і меценату Леоніду Фердинандовичу Шухтану. Він безпосередньо займався будівництвом майбутніх «воріт Донбасу». Після його смерті в 1916 р. станція отримала його ім’я – Шухтаново, а після приходу до влади більшовиків, знову стала Лиманом (1917-1925 рр.).

Наш залізничний вузол має велику історію. Тут, наприклад, у 1932 р. уперше в країні випробувався вантажний паровоз ФД, який став основним локомотивом на залізниці; у 1934 р. була збудована і запрацювала перша в країні механізована сортувальна гірка, а в 1961 р. на станції пішов у рейс перший електровоз ВЛ-8, що прийшов на зміну паровозів. За правим крилом його був відомий у Лимані машиніст Г. Шумилов, Герой Соціалістичної Праці.

Привертають увагу особисті речі лиманських залізничників: службова сукня та документи жінки-машиніста паровоза Г. Тараненко, учасниці Другої світової війни, кавалера бойових та трудових нагород, єдиної жінки-машиніста Лиманського відділення залізниці; службовий кітель начальника Лиманського залізничного відділення К.О. Гасієва (1967-1990), котрий немало зробив для залізниці і міст, і на його честь названа одна з вулиць.

У музеї зібрана непогана колекція старовинних залізничних ліхтарів, експонуються оригінальні документи та фотографії та великий макет паровозу 1920-х рр.

Людей, зацікавлених етнографією, давнім побутом людей нашого краю, приваблює зала, експонати якої розповідають про життя і побут наших дідів та прадідів на протязі майже сторіччя (сер. XIX –сер. ХХ ст.). Тут є макет печі, в якій готували їжу, різноманітний посуд, одежа, рушники, різні знаряддя для праці: столярний інструмент, ткацьке обладнання, сільгоспінвентар, музичні інструменти та ін. Експонуються такі цікаві речі, як, наприклад, великий фотографічний апарат початку ХХ ст., документи, фотографії, паперові гроші різних часів та багато іншого. Багато з відвідувачів, дивлячись на ці речі пригадують їх у своєму дитинстві, в домівках батьків та бабусь.

У залі військової слави зібрані матеріали, що стосуються наших земляків, котрі брали участь у Другій світовій війні та у військових діях АТО та ООС сьогодення. Експонуються зразки німецької та радянської зброї і спорядження тих часів; цікаві документи та фотографії учасників параду Перемоги 24 червня 1945 р. у Москві; портрети та документи Героїв Радянського Союзу та повних кавалерів ордена Слави - єдиного ордена, яким нагороджувалися виключно солдати і сержанти (в авіації також і молодші лейтенанти), через що, а також схожість з Георгіївським хрестом, його називали «солдатський Георгій»; особисті речі відомих земляків (кітель генерала армії Івановського Є.Ф. та папаха генерал-майора авіації Фесенка М.І.); макет партизанської землянки, який викликає захоплення малечі і допомагає їм уявити, в яких умовах жили народні месники. Партизанам, а в нашому краї діяло аж п’ять партизанських загонів, дії яких завдавали ворогу значних втрат, присвячуються кілька вітрин та стендів.

Стенд і вітрина з матеріалами, що розповідають про наших земляків, які брали участь в АТО-ООС, а деякі з них віддали своє життя за незалежну Україну, віддзеркалюють сучасну історію Лиманщини.

Що стосується виставкової зали, то вона використовується за своїм прямим призначенням: тут кожного місяця експонується нова виставка певної тематики, або проводяться різноманітні заходи.

Текст спеціально для «Туристичної Лиманщини» підготував Вадим Кислов, краєзнавець, співробітник Лиманського народного краєзнавчого музею.

Час роботи: щодня з 8.00 до 16.30 (субота до 15.00)
Неділя, понеділок - вихідні,

Вартість відвідування (вхідний квиток та екскурсія):
- Дорослі - 6 грн.
- Діти до 16 років - 3 грн.

Екскурсія для групи до 9 осіб - 50 грн/група; для групи від 10 осіб - безкоштовно.

Контакти: +38(06261) 6-30-50

Лиманський народний краєзнавчий музей на карті Туристична Лиманщина

  Дивіться також

Щурово
#Вiдпочинок
Щурівська зона відпочинку
Щурове стало популярним курортним місцем після того, як було побудовано в 1939 році будинок відпочинку «Щуровський».
Щурівська гірка
#Iсторiя
Щурівська гірка, Щурівська протока й Могила
У старовинних документах другої половини XVII століття є згадка про Щурівську гірку, а на картах кінця XVIIІ століття можна зустрііти протоку Щурову.
Віктор Конопля
#Вiдомi Люди
Віктор Пантелійович Конопля
Талановита й творча людина, дерев'яних справ майстер-самоук, завдяки котрому в сучасників з'явилася можливість побачити макет старовинного села Рубці.