Головна Путівник Новоселівські піски

Новоселівські піски

Пісок, один з головних природних ресурсів, що використовують підприємства Лиманського району. На деяких кар’єрах продовжується його видобуток, а інші - перетворилися на своєрідну візитівку - Блакитні озера, що приваблюють тисячі туристів на відпочинок.

На Лиманщині знаходиться справжня пустеля з піщаними барханами, дбайливо засаджена хвойними деревами. Подібні природні дива не так часто трапляються в природі, а тому ретельно охороняються та пропонуються для відвідування екскурсантів, як, наприклад, Природний парк “Duna Da Cresmina” (Португалія).

Duna Da Cresmina

Природний парк “Duna Da Cresmina” (Португалія). Фото Сергiй Орлик.

Або інший португальський Природний парк - «Reserva Natural das Dunas de São Jacinto»: засаджений піщаний берег рослинами, типовими для цієї місцевості (найперше, це акацієві гаї та приморські сосни), що за століття перетворився в унікальне місце проживання значної кількості птахів та невеликих тварин, числиться тепер у переліку цікавих місць Португалії, які рекомендуються для ознайомлення туристам, пропонуючи як музейно-виставкові експозиції, так і організовану екскурсію «Стежкою пізнання» в супроводі гіда.

Маємо схожий український приклад - відомі світові Олешківські піски, родзинку Херсонщини. Тутешні бархани, висота яких місцями досягає 5 метрів, і які займають площу 161 200 га, становлять другий за розмірами піщаний масив у Європі. Створений у 2010 році на частині ареалу Національний природний парк «Олешківські піски» хоч і вважається великою перемогою екологів та науковців України, проте, потребує значно більше уваги і догляду як держави, так і окремих людей.

Олешківські піски

Олешківські піски. Фото ЯдвигаВереск, CC BY-SA 4.0

Лиманщина сьогодні, на жаль, також ще не оцінила подарованого їй природою скарбу: пісок одноосібно та неконтрольовано розробляється місцевим населенням для господарських і будівельних потреб, а піщані дюни використовуються як місце екстремального відпочинку для розважальних прогулянок на квардоциклах.

Можливо, для мешканців даної території, котрі звикли до «своїх пісків», як до чогось абсолютно буденного і нецікавого, таким же відкриттям стало б повідомлення про їхній історичний вік, або про значення піску для людей протягом усього періоду його розвитку, чи сфери його використання, крім відомого усім будівництва?..

А, може, хтось, ступаючи на прогрітий літнім сонцем пісок і уявляючи себе на березі моря, й справді замислиться над цієї загадкою природи: якщо і піски Португалії, і піски Херсонщини - асоціюються з безпосередньою близькістю до моря, то хіба не могло бути колись, дуже давно, моря й тут?.. Тоді не такою дивною видаватиметься назва Лиману - свого та інших, неподалік…

Тоді, наступаючи на пісок і згадуючи, що крокуєш колишнім морським дном, мабуть, не підніметься більше рука безжально його розкопувати, закидувати сміттям, чи здіймати вгору колесами авто… Краще лягти на чистенький теплий пісок і, вдивляючись у блакитну безодню мирного неба дослухатися до тихенького шурхоту піщинок, які розповідають про свої морські пригоди мільйони років тому…

Геологічна довідка:
Новоселівські піски - оголення алювіальних четвертинних пісків на південній околиці смт Новоселівка Лиманського району. Піски приурочені до піщаної борової тераси Сіверського Дінця і під дією повітряної ерозії сформувалися у вигляді невеликих мальовничих дюн серед соснового лісу. Наукове обгрунтування та фотоматеріал надані інформаційним партнером www.donmining.info спеціально для Туристичної Лиманщини. Фото Михайло Кулішов.

Новоселівські піски на картi Google

  Дивіться також

Щурово
#Вiдпочинок
Щурівська зона відпочинку
Щурове стало популярним курортним місцем після того, як було побудовано в 1939 році будинок відпочинку «Щуровський».
Щурівська гірка
#Iсторiя
Щурівська гірка, Щурівська протока й Могила
У старовинних документах другої половини XVII століття є згадка про Щурівську гірку, а на картах кінця XVIIІ століття можна зустрііти протоку Щурову.
Віктор Конопля
#Вiдомi Люди
Віктор Пантелійович Конопля
Талановита й творча людина, дерев'яних справ майстер-самоук, завдяки котрому в сучасників з'явилася можливість побачити макет старовинного села Рубці.