Головна Путівник Пам'ятка природи «Джерела»

Гідрологічна пам'ятка природи «Джерела»

Біля підніжжя високого й стрімкового лівого берега річки Нетриус, на східній околиці села Шандриголове Лиманського району Донецької області, в місці сходження двох ярів - Костри і Полікарів Яр, розташована гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Джерела».

У мальовничому місці крізь верхньокрейдяні відкладення з водоносних горизонтів просочуються прохолодні й свіжі джерела слабомінералізованої води. Ці джерела - цінні запаси підземної чистої питної води. Вони взяті під охорону як пам'ятка природи.

Статус присвоєно рішенням Донецького обласного виконавчого комітету № 310 від 21 червня 1972 року з метою заощадження місць природного виходу на поверхню цінних підземних вод (під охороною площа - 0,1 га).

Джерела підживлюють невелику річку Нетриус, яка бере свій початок набагато північніше в Харківській області і впадає в Сіверський Донець.

Пам'ятка природи Джерела, фото 1

Гідрологічна пам'ятка природи «Джерела» поблизу с. Шандриголове

З кінця ХІХ століття гідрогеологічні умови Донецького басейну вивчалися геологами Геологічного комітету паралельно з вивченням його геологічної будови. Деякі дослідження проводилися земствами, управліннями залізниць, міськими органами самоврядування, Міністерством фінансів та іншими організаціями. У перші післяреволюційні роки (1918-1926) гідрогеологічні дослідження в Донбасі проводилися в основному з метою вишукування джерел водопостачання, а також для вивчення питань шахтної гідрогеології в зв'язку з відновленням кам'яновугільної промисловості.

Пам'ятка природи Джерела, фото 2

Гідрологічна пам'ятка природи «Джерела» поблизу с. Шандриголове

Останнє велике й детальне гідрологічне дослідження підземних вод району було проведено в 1968 році, під час комплексної розвідки для визначення заповнюваних динамічних запасів підземних вод в умовах розширення II Донецького (Маяцького) водозабору.

Основним горизонтом, який має велике значення для водопостачання як всієї північно-західної частини Донецької області, так і Лиманського району, є мергельно-крейдяний водоносний горизонт. Води різних горизонтів мають різні смакові якості, хімічний склад і, звичайно, різні глибини залягання.

Вид з Лисої гори у села Білогорівка

Вид на рибгосп з Лисої гори біля колишнього села Білогорівка

Водоносний горизонт, закономірно пов’язаний з верхньої тріщинуватою частиною мергельно-крейдяної товщі, є найбільш багатоводним у порівнянні з усіма водоносними горизонтами гідрологічного району. Він експлуатується численними колодязями і свердловинами, а також проявляється у вигляді великої кількості джерел. Цей горизонт простягається смугою в межиріччі Нетриус і Червоної: від міста Кремінна Луганської області на сході через зниклу Білогорівку на лівому березі Жеребця під Лисою горою в Лиманському районі і до самого Шандриголового на заході.

Найбільш великим східним виходом верхньокрейдяних вод є джерела біля Кремінної. Джерельні води виходять в верхів'ях балки Піщаний Яр (також відома як балка Кремінна), зливаючись в один струмок, впадають в річку Красна. Колись тут був ряд послідовних загат і сім млинів, одна з цих загат використовувалася для невеликої електросилової установки. Природний вихід крейдових джерел взято під охорону як гідрологічний пам'ятник природи «Кремінські каптажі» і є основним джерелом водозабезпечення м. Кремінна.

У районі зниклого села Білогорівка біля річки Жеребець з-під Лисої гори, уздовж її північного й південного схилу, раніше також можна було побачити джерела, які зливалися в один струмок. Зараз цей природний вихід знищений будівництвом рибгоспу, а джерела підживлюють тепер водосховище.

Село Колодязі

Село Колодязі та однойменна балка

У трьох кілометрах від Білогорівки, в балці Колодязі, є ряд дрібних джерел, які дали назву як самій балці, так і хутору Колодязі, відомому зараз як село Колодязі в Лиманському районі. Колись тут були величезні джерела. Вище хутора берега балки були задерновані, і тільки бічними ярками розкриті післятретинні глини. Але на даний момент навіть місцеві жителі не можуть згадати ці рясні джерела. Через активну сільськогосподарську діяльність виходи джерельних вод були знищені.

Форелеве господарство в Шандриголове, фото 1

Форелеве господарство в с. Шандриголове

Джерела, що струмують з дрібних мергелевих тріщин біля Шандриголового - це західний вихід досить рясного водоносного горизонту. У 1966 році на північній околиці Шандриголового недалеко від джерел був створений рибгосп «Нетриус» - структурна одиниця Донрибкомбінату. Наявність потужного виходу джерельних вод створило ідеальні умови для розвитку форелевого господарства. Для вирощування райдужної форелі була створена оборотна система водопостачання, джерелом води якої послужив вихід джерельних вод на північній околиці села. Форель - вкрай вибаглива риба сімейства лососевих, індикатор чистоти, в брудній воді вона жити не буде. Вода, особливо високої якості, необхідна для інкубації ікри, витримування личинок і підрощування молоді райдужної форелі до 3-5 г.

Форелеве господарство в Шандриголове, фото 2

Форелеве господарство в с. Шандриголове

Який зв'язок, здавалося б, між такими різними селищами, як Шандриголове, Колодязі й містом Кремінна? Виявляється, навіть попри те, що вони знаходяться в різних районах і навіть областях, їх об'єднує один загальний мергельно-крейдяний водоносний горизонт. Джерела, що виходять з крейдяних відкладень в цих краях, підживлюють однією й тією ж водою як річку Жеребець, так і річку Красну.

Пам'ятка природи «Джерела» на картi Google

  Дивіться також

Щурово
#Вiдпочинок
Щурівська зона відпочинку
Щурове стало популярним курортним місцем після того, як було побудовано в 1939 році будинок відпочинку «Щуровський».
Щурівська гірка
#Iсторiя
Щурівська гірка, Щурівська протока й Могила
У старовинних документах другої половини XVII століття є згадка про Щурівську гірку, а на картах кінця XVIIІ століття можна зустрііти протоку Щурову.
Віктор Конопля
#Вiдомi Люди
Віктор Пантелійович Конопля
Талановита й творча людина, дерев'яних справ майстер-самоук, завдяки котрому в сучасників з'явилася можливість побачити макет старовинного села Рубці.