Головна Історія Із історії Троїцької церкви села Крива Лука

Із історії Троїцької церкви села Крива Лука

Троїцьку церкву позначено на карті Плану Бахмутського міського повіту з вказанням поселень гусарських рот від 1765 року.

Першу письмову згадку про неї дає академік Гюльденштедт, котрий здійснив подорож по Слобідсько-Українській губернії в серпні - вересні 1774 року. Він вказує, що на правому березі Дінця, між гирлами Торця й Бахмута, розташовані три слободи, які належали ізюмській провінції, у тому числі Крива Лука, з церквою і 80-ма сімействами. Також згадка про Троїцьку церкву зустрічається в архівних книгах Харківської єпархії, відповідно до яких вона входить до складу Святогірського монастиря з вказанням 1780 року, як дати її заснування. Згадуваний однопрестольний храм був освячений на честь Пресвятої Трійці - свято якої відзначається на п'ятдесятий день після Великодня, в день Пресвятої Трійці. Окрім того, запис і навіть позначення вказаної церкви зустрічається й на Військово-топографічній карті Російської Імперії 1846-1863 років.

У іншому, більш пізньому джерелі - довідковій книзі для Харківської єпархії (1904 р.), надається більше інформації, з викладом конкретних даних. Наприклад: «Сл. Кривая Лука Троицкая церк. Постр. Въ 1775 г. усердіемъ прихож.; деревян. однопрестольн. Отъ г. Харьк. Въ 150 в. Ближ. почт.-телегр. Конт. Славянскъ в 33 в. Земли усадеб. 1 дес. 970 кв. саж. пахат. 36 дес. Прихожан м.п. 1040, ж.п. 967 Причта по шт. полож. : священ. псалом. Жалов. священ. 141 р. псалом. 35 р. 28 к. Священ. помѣщ. въ церк. домѣ, псалом. въ домѣ своей жены. Приход. Попечит. нѣтъ. Церк.-приход. шк. Дер. Лаврентіевка, хут. Хайловъ и Веселый въ 2 в, Корсунь въ 3 в. Священ. Іоаннї Касьяновъ 39 л. Оконч. семинар. по 2 разр. Псалом. Съ 1887 г. священ. съ 1888 г., на настоящ. мѣстѣ съ 1897 г. Проход. должн. завѣд. И законоуч. церковно-приход. шк. Послѣд. нагр. скуфья 1899 г. Псалом. Іоаннъ Новолѣтскій 40 л. Изъ 4. кл. дух. учил. Псалом. и на настоящ. мѣстѣ съ 1883г. Церк. стар. крест. Иванъ Шемигонъ съ 1903 г.»

Ескіз Криволуцької церкви

Ескіз Криволуцької церкви. Автор О.І. Духін, 2016 р.

Що стосується зображення церкви, виявлено лише таке одне (і,можливо, єдине), опубліковане Стефаном Таранушенко (засновник художнього вивчення творчості українського народу) у збірці «Пам'ятки архітектури Слобідської України». Фотографія датована 1928 роком. На ній видно, що церква побудована в стилі українського бароко: «восьмерик на четверику» - тип архітектурної композиції церковної будівлі. Верхній об'єм октагональної конфігурації («восьмерик») поставлений на четверик (як правило, нижчий). Церков має один купол, дзвіницю. У старожилів було з’ясовано наступне: а) місце її розташування в умовах сучасного села Крива Лука; б) особливості її зовнішнього вигляду; в) інші факти, пов'язані з діяльністю церкви. Дуже інформативною виявилася бесіда з Таїсією Миколаївною Іващенко (1935 року народження), яка повідала, що селище мало дві церкви (а не одну, як ми припускали), проте одночасно вони не існували, оскільки друга церква (тобто нова Троїцька церква) була побудована на місці старої Троїцької і запам'яталася селянам тим, що гучність дзвонів було чутно навіть у Слов'янську.

Доля старої Троїцької церкви достеменно невідома, як і причини її руйнування та час побудови нової. Серед селян існує думка, що причинами перебудови могли стати маленькі розміри і неналежний стан церкви (потріскані стіни), що не дозволяло безпечно вміщувати велику кількість прихожан, пожежа тощо. Що стосується останньої причини (пожежі), то вона, як на нашу думку, малоймовірна, оскільки подія такого масштабу й характеру повинна була залишитися в пам'яті мешканців селища, його легендах та знайти свій відбиток у документах того часу. Більш вірогідною причиною можна вважати першу. Зі слів Івана Єфремовича Супрунова (1927 року народження) стало відомо, що його батьки розповідали: стару церкву розібрали, а на її місці побудували нову із золотим куполом та дзвіницю зі срібними дзвонами. У дитинстві він ходив до неї «дивитися на Богів», котрі були зображені на іконостасі. Також він згадав випадок, що стався у 30-х роки минулого сторіччя, і був пов'язаний з руйнацією церкви: під скидання дзвоеів, вона не розбилася, проте глибоко увійшла в землю, а на видимій її частині було виявлено ініціали майстра англійською мовою.

Сповідна відомість Бєлгородської єпархії Ізюмського відомства слободи Кривої Луки новоспоруджуваної Троїцької церкви за 1779 р. (ЦДІАК ф.1989, оп.1, спр.571)

Встановлення часу перебудови Троїцької церкви також викликає певні труднощі, однак в альбомі-каталозі «Православные храмы и монастыри Харьковской губернии 1681-1917» прямо вказано, що датою побудови Троїцької церкви є 1913 рік, і що церква побудована на гроші прихожан архітектором В. Н. Покровским. При цьому у приведеному джерелі було зазначено, що архітектор В.Н. Покровський у період з 1907-го по 1917-й рік був харківським єпархіальним архітектором і був автором проектів більше 60-ти церков на Західній і Східній Україні. Така інформація дозволяє говорити про 1913 рік як цілком вірогідну дату побудови нової Троїцької церкви. За спогадами селян, проіснувала вона до 1939 року, проте документальні відомості про це відсутні. Одночасно мешканці точно сходяться в думці, що до початку Другої світової війни її вже не існувало.

Троїцька церква мала важливий вплив на життя селян. З огляду на той факт, що в той час жили великими дворами по декілька сімей і спільно вели господарство, у день відвідування церкви в будинку залишався тільки один чоловік й одна жінка, усі інші йшли до церкви.

Після її руйнування купол (восьмигранник) використовувався як приміщення для зберігання зерна, з дерев'яних балок побудували клуб, а залишки дерева віддали селянам на опалення.

Троїцька церква на картi Google

За допомогою програми GPS навігації, яка підтримує старі карти, переведені в цифрову картинку, було визначено місцезнаходження Троїцької церкви на території села й позначено на сучасній карті. Воно співпадає з описом місцевих жителів: підвищення в центрі села біля клубу, на тому місці, де нині знаходиться трансформаторна підстанція.

  Дивіться також

Озеро Підпісочне
#Путiвник
Озеро Підпісочне
Ця ділянка отримала статус «ландшафтний заказник місцевого значення» в 1972 році і названа саме так на честь однойменного озера.
Щурово
#Вiдпочинок
Щурівська зона відпочинку
Щурове стало популярним курортним місцем після того, як було побудовано в 1939 році будинок відпочинку «Щуровський».
#Традиції
Бджільництво
У роботах Д.І. Багалія бджільництво згадується як один з найпопулярніших промислів на Слобожанщині. Займалося ним і сільське, і міське населення.