Головна Історія Копальня з видобутку кременю біля Закітного

Давня копальня з видобутку кременю біля села Закітне

Гірнича справа - одна з найдавніших сфер діяльності людини, пов'язана з освоєнням надр Землі. Вона зародилося в далекій давнині одночасно з людським суспільством і пов'язана з видобутком корисних копалин та їх первинною переробкою.

Історія стародавньої гірської справи - одна з найважливіших за своїм значенням галузей історичної науки. Археологія, ґрунтуючись на відмінностях у матеріалі і техніці виготовлення знарядь праці, поділяє всю історію людства на періоди кам'яного, мідного, бронзового і залізного віку. Протягом цих періодів безперервно знаходилися та удосконалювалися нові знаряддя праці людини. Донбас - один з великих центрів стародавньої гірської справи Східної Європи. Найбільш ранні сліди цієї діяльності відносяться до кам'яного віку і пов'язані з видобутком кременю та його подальшою обробкою.

Видобуток кременю

Видобуток кременю в вертикальних виробках (р-н Красного Села, Бел. РСР; реконструкція Н. М. Гуріної).

Що таке кремінь? Якщо говорити сухою науковою мовою, то це мінеральне утворення, що складається з аморфного кремнезему і зустрічається в осадових гірських породах. Звичний нам чорний кремінь повсюдно зустрічається в крейдяних горах, що являють собою опади древнього моря. Він утворився з гелю кремнезему, складеного з відмерлих колоній амебоподібних організмів, що мешкали в донних морських відкладеннях. Іноді кремінь забарвлено в різні кольори різними мінеральними домішками.

Про кремінь цікаво написав відомий академік - «поет каменю» і популяризатор мінералогічних знань Олександр Євгенович Ферсман: «В жестокой борьбе за жизнь, вынужденный добывать себе пищу охотой и защищаться от диких зверей, человек нашел в кремне замечательный материал. Лег­ко раскалывающийся на длинные пластинки с режущими края­ми, кремень дал человеку острие копья и скребок для обра­ботки шкур, нож и наконечник стрелы, а в дальнейшем — топор и долото». Але кремінь був необхідний не тільки як знаряддя праці і зброї: від найдавніших часів і аж до сьогодення його використовували для видобутку вогню.

Шахтарі кам’яного віку

Шахтарі кам’яного віку.

У період неоліту (нового кам'яного віку), 6-й - поч. 3-го тис. до н.е., давня людина перейшла від примітивного збирання кам'яного матеріалу з поверхні до цілеспрямованого видобутку кременевих конкрецій (мінеральних утворень переважно кулястої чи близької до неї форми) з глибини. Спочатку рили невеликі ями або траншеї, а вже пізніше, якщо кремінь залягав на схилах ярів або на схилах пагорбів, влаштовували горизонтальні ходи-штольні або вертикальні шахти, якщо пласт з якісними кременевими конкреціями йшов в глибину.

Першими знаряддями праці стародавніх рудокопів, ймовірно, були дерев'яні списи з обпаленим на вогні вістрям. Вони використовувалися як лом для проходки ям і шурфів. Але у вузьких і низьких горизонтальних виробках було дуже важко розвернутися з таким довгим знаряддям, і людина змушена була переходити до коротких інструментів, безпосередньо утримуваними в руці, виготовленими з рогу або кістки.

Вперше про знаходження пам'яток стародавнього видобутку кременю на території Придонців'я згадав директор Ізюмського краєзнавчого музею Микола Вікентійович Сибільов у звітах археологічних розвідок у басейні Дінця 1920-1926 рр .: «Кремневых копей, как таковых, я не находил, но места, откуда первобытные люди брали кремень для выделки орудий, известны. Это, например, урочище «Верхний Степок», открытое еще проф. Городцовым, вершина горы Кремянца (Кременца) над Изюмом, и горный кряж у сл. Яремовки и хут. Закотного. Там среди бесчисленных желваков часто встречаются нуклеусы, отбойники, всевозможные орудия и бесчисленные отбросы производства».

Територія заповідника Крейдова флора

Оголення верхньокрейдяних відкладів «Закітнянський розріз». Територія заповідника «Крейдова флора».

Перша пам'ятка гірського видобування кременю на території Донецької області була документально зафіксована навесні 1965 року. Учень 8 класу Амвросіївської школи Борис Грушко повідомив у Донецький краєзнавчий музей про те, що в с. Широкому Амвросіївського району він бачив печери, біля яких було багато шматків розколотого кременю. Співробітник краєзнавчого музею Т.А. Шаповалов повідомив про цей факт у Донецький університет, і незабаром в зазначений пункт виїхала експедиція університету під керівництвом Доротеї Самійлівни Цвейбель.

Потім пішов ряд великих відкриттів Д.С. Цвейбель в околицях Бахмуту - декілька копален відкритого типу біля с. Іванівського (Красне) Бахмутського району. А пізніше сліди видобутку кременю також були відкриті в Слов'янському районі (гора Карачун), Костянтинівському (балка Рідкодуб) і Лиманському (Закітне) й на околиці м. Краматорська.

Кар'єр з видобування кременю

Кар'єр з видобування кременю біля с. Закітне. Фото експедиції С.М. Дегерменджі.

В 1,5 км на північний захід від села Закітне Лиманського району, на правому крутому березі р. Сіверського Дінця, оголюється мергельно-крейдяна товща верхньокрейдяного періоду - геологічний пам'ятник природи «Закітнянський розріз». З 1988 року ця ділянка крейдяних оголень правого берега р. Сіверський Донець увійшов до складу степового природного заповідника «Крейдяна флора». Тут в 1989 році розвідувальною експедицією співробітників Донецького краєзнавчого музею під керівництвом С. М. Дегерменджі, на правому крутому схилі Дінця, були виявлені й розчищені невеликі ступінчасті виробки з видобутку кременю, врізані в скельну крейду. Це сьогодні єдиний подібний археологічний об'єкт на території Лиманського району.

При проведенні розчищення кар'єра в стінках уступів експедицією були виявлені виразні характерні виїмки, що залишаються після вилучення кременевих конкрецій. А в мергелевому заповненні цього невеликого кар'єру були знайдені три нуклевідних кременевих предметів. Судячи з розмірів виїмок кременевих конкрецій - до 10 см в збереженої їх частини - відповідних їм жовна (невеликі скупчення мінералів округлої, еліпсоїдальної або неправильної форми) були придатні для виробництва заготовок нуклеусів і біфасіальних знарядь мезолітичного і ранньолітичного типів. Ці вироби дійсно зустрічаються у значній кількості на лівобережних стоянках Сіверського Дінця.

Кременеві вироби з древніх стоянок

Кременеві вироби з древніх стоянок на території Лиманського району. Фрагмент експозиції Лиманського народного краєзнавчого музею.

Кар'єр з видобування кременю

Давній кар'єр з видобування кременю. Сучасний вигляд.

Пам'ятник розташований всього в 1-1,5 км від найближчих лівобережних стоянок епохи мезоліту, неоліту і енеоліту, які розташовуються поблизу озера Чернецького і села Озерне (Зливків, Гай, Кругле озеро, Діброва та інші). Можна припустити, що доставка сировини здійснювалася через Ямпільський перевіз - великий брід через Донець, що знаходиться в 1,5 км від місця видобутку, яким можна було легко перетнути річку і який активно використовувався в усі наступні історичні періоди. А для перенесення кременевих конкрецій, можливо, використовувалися шкіряні сумки або плетені вербові кошики.

Михайло Кулішов, краєзнавець. Фото автора.

Давня копальня з видобутку кременю на картi Google

  Дивіться також

Дробишевське лісництво
#Путiвник
Дробишевське лісництво. Еколого-пізнавальна стежка «Лісова палітра»
У 2012 році в Дробишевському лісництві було створено еколого-пізнавальну стежку «Лісова палітра» на честь 80-річчя утворення Донецької області.
Пансіонат Акваторія
#Вiдпочинок
Пансіонат «Акваторія»
Приватний пансіонат «Акваторія» розташований на мальовничому березі Червонооскільського водосховища.
Леонід Кизим
#Вiдомi Люди
Леонід Денисович Кизим
Гордість Лиманщини, легендарний космонавт, тричі бував у космосі у званні командира корабля, Почесний громадянин міста Лиман.