Давня копальня з видобутку кременю біля села Закітне

Гірнича справа - одна з найдавніших сфер діяльності людини, пов'язана з освоєнням надр Землі. Вона зародилося в далекій давнині одночасно з людським суспільством і пов'язана з видобутком корисних копалин та їх первинною переробкою.

Історія стародавньої гірської справи - одна з найважливіших за своїм значенням галузей історичної науки. Археологія, ґрунтуючись на відмінностях у матеріалі і техніці виготовлення знарядь праці, поділяє всю історію людства на періоди кам'яного, мідного, бронзового і залізного віку. Протягом цих періодів безперервно знаходилися та удосконалювалися нові знаряддя праці людини. Донбас - один з великих центрів стародавньої гірської справи Східної Європи. Найбільш ранні сліди цієї діяльності відносяться до кам'яного віку і пов'язані з видобутком кременю та його подальшою обробкою.

Видобуток кременю в вертикальних виробках (р-н Красного Села, Бел. РСР; реконструкція Н. М. Гуріної).

Що таке кремінь? Якщо говорити сухою науковою мовою, то це мінеральне утворення, що складається з аморфного кремнезему і зустрічається в осадових гірських породах. Звичний нам чорний кремінь повсюдно зустрічається в крейдяних горах, що являють собою опади древнього моря. Він утворився з гелю кремнезему, складеного з відмерлих колоній амебоподібних організмів, що мешкали в донних морських відкладеннях. Іноді кремінь забарвлено в різні кольори різними мінеральними домішками.

Про кремінь цікаво написав відомий академік - «поет каменю» і популяризатор мінералогічних знань Олександр Євгенович Ферсман: «В жестокой борьбе за жизнь, вынужденный добывать себе пищу охотой и защищаться от диких зверей, человек нашел в кремне замечательный материал. Лег­ко раскалывающийся на длинные пластинки с режущими края­ми, кремень дал человеку острие копья и скребок для обра­ботки шкур, нож и наконечник стрелы, а в дальнейшем — топор и долото». Але кремінь був необхідний не тільки як знаряддя праці і зброї: від найдавніших часів і аж до сьогодення його використовували для видобутку вогню.

Шахтарі кам’яного віку.

У період неоліту (нового кам'яного віку), 6-й - поч. 3-го тис. до н.е., давня людина перейшла від примітивного збирання кам'яного матеріалу з поверхні до цілеспрямованого видобутку кременевих конкрецій (мінеральних утворень переважно кулястої чи близької до неї форми) з глибини. Спочатку рили невеликі ями або траншеї, а вже пізніше, якщо кремінь залягав на схилах ярів або на схилах пагорбів, влаштовували горизонтальні ходи-штольні або вертикальні шахти, якщо пласт з якісними кременевими конкреціями йшов в глибину.

Першими знаряддями праці стародавніх рудокопів, ймовірно, були дерев'яні списи з обпаленим на вогні вістрям. Вони використовувалися як лом для проходки ям і шурфів. Але у вузьких і низьких горизонтальних виробках було дуже важко розвернутися з таким довгим знаряддям, і людина змушена була переходити до коротких інструментів, безпосередньо утримуваними в руці, виготовленими з рогу або кістки.

Вперше про знаходження пам'яток стародавнього видобутку кременю на території Придонців'я згадав директор Ізюмського краєзнавчого музею Микола Вікентійович Сибільов у звітах археологічних розвідок у басейні Дінця 1920-1926 рр .: «Кремневых копей, как таковых, я не находил, но места, откуда первобытные люди брали кремень для выделки орудий, известны. Это, например, урочище «Верхний Степок», открытое еще проф. Городцовым, вершина горы Кремянца (Кременца) над Изюмом, и горный кряж у сл. Яремовки и хут. Закотного. Там среди бесчисленных желваков часто встречаются нуклеусы, отбойники, всевозможные орудия и бесчисленные отбросы производства».

Відслонення верхньокрейдяних відкладів «Закітнянський розріз». Територія заповідника «Крейдова флора».

Перша пам'ятка гірського видобування кременю на території Донецької області була документально зафіксована навесні 1965 року. Учень 8 класу Амвросіївської школи Борис Грушко повідомив у Донецький краєзнавчий музей про те, що в с. Широкому Амвросіївського району він бачив печери, біля яких було багато шматків розколотого кременю. Співробітник краєзнавчого музею Т.А. Шаповалов повідомив про цей факт у Донецький університет, і незабаром в зазначений пункт виїхала експедиція університету під керівництвом Доротеї Самійлівни Цвейбель.

Потім пішов ряд великих відкриттів Д.С. Цвейбель в околицях Бахмуту - декілька копален відкритого типу біля с. Іванівського (Красне) Бахмутського району. А пізніше сліди видобутку кременю також були відкриті в Слов'янському районі (гора Карачун), Костянтинівському (балка Рідкодуб) і Лиманському (Закітне) й на околиці м. Краматорська.

Кар'єр з видобування кременю біля с. Закітне. Фото експедиції С.М. Дегерменджі.

В 1,5 км на північний захід від села Закітне Лиманського району, на правому крутому березі р. Сіверського Дінця, відслонюється мергельно-крейдяна товща верхньокрейдяного періоду - геологічний пам'ятник природи «Закітнянський розріз». З 1988 року ця ділянка крейдяних оголень правого берега р. Сіверський Донець увійшов до складу степового природного заповідника «Крейдяна флора». Тут в 1989 році розвідувальною експедицією співробітників Донецького краєзнавчого музею під керівництвом С. М. Дегерменджі, на правому крутому схилі Дінця, були виявлені й розчищені невеликі ступінчасті виробки з видобутку кременю, врізані в скельну крейду. Це сьогодні єдиний подібний археологічний об'єкт на території Лиманського району.

При проведенні розчищення кар'єра в стінках уступів експедицією були виявлені виразні характерні виїмки, що залишаються після вилучення кременевих конкрецій. А в мергелевому заповненні цього невеликого кар'єру були знайдені три нуклевідних кременевих предметів. Судячи з розмірів виїмок кременевих конкрецій - до 10 см в збереженої їх частини - відповідних їм жовна (невеликі скупчення мінералів округлої, еліпсоїдальної або неправильної форми) були придатні для виробництва заготовок нуклеусів і біфасіальних знарядь мезолітичного і ранньолітичного типів. Ці вироби дійсно зустрічаються у значній кількості на лівобережних стоянках Сіверського Дінця.

Кременеві вироби з древніх стоянок на території Лиманського району. Фрагмент експозиції Лиманського народного краєзнавчого музею.

Давній кар'єр з видобування кременю. Сучасний вигляд.

Пам'ятник розташований всього в 1-1,5 км від найближчих лівобережних стоянок епохи мезоліту, неоліту і енеоліту, які розташовуються поблизу озера Чернецького і села Озерне (Зливків, Гай, Кругле озеро, Діброва та інші). Можна припустити, що доставка сировини здійснювалася через Ямпільський перевіз - великий брід через Донець, що знаходиться в 1,5 км від місця видобутку, яким можна було легко перетнути річку і який активно використовувався в усі наступні історичні періоди. А для перенесення кременевих конкрецій, можливо, використовувалися шкіряні сумки або плетені вербові кошики.

Михайло Кулішов, краєзнавець. Фото автора.

Давня копальня з видобутку кременю на картi Google