Головна Традиції Кулінарні традиції

Кулінарні традиції Лиманщини

Лиманщина - слобідська земля. Кулінарна книга Слобожанщини з незначними відмінностями охоплює багато відомих і добре знаних українських страв.

Аналіз рецептів нашого району показав схожість назв і способів приготування страв у різних селах Лиманщини, тому ретельніше взятися за дослідження місцевої кулінарної спадщини ми вирішили з традицій окремо взятого села.

Крива Лука, що привітно зустрічає і щедро пригощає своїх друзів і партнерів, вже завоювала статус гостинного села.

А незабаром і Криволуцький Етнодвір запросить на відкриття тих, завдяки чиїй підтримці він взагалі виник, а не загубився серед нереалізованих проектів, і всіх небайдужих до цікавих подій, культурних заходів і відроджуваних традицій гостей. І вже цілком логічним є те, що саме тут народилась ідея показати, як виглядає село «на смак»: майже разом з українським фестивалем «Країна на смак» почалась розробка «Криволуцького меню».

Найперше, розкриємо деякі таємниці того, як відбувався сам процес підготовки і який складався з декількох етапів. Спочатку було проведене опитування серед старших мешканців Кривої Луки. Тут нас чекало перше здивування: про забуті рецепти найбільше нагадали чоловіки, а їхні дитячі спогади виявилися «кориснішими», ніж у жінок.

Отримавши такі «підказки», сільські господині взялися по черзі готувати страви для фотозйомок «криволуцького меню», а фотограф за свою роботу отримав ексклюзивне право першим «знімати пробу». Ось так ми отримали цей «апетитний» результат.

Ще одним відкриттям наших пошуків стало, мабуть, трохи сумне спостереження: майже всі страви з минулого - надзвичайно прості за складом продуктів, без дорогих спецій та приправ. Життя на селі в усі часи було важким, а нагодувати щодня великі за кількістю сім’ї із наявних у родини продуктів було непростим завданням для жінки.

Водночас ці прості страви «розповідають» нинішнім поколінням історію життя попередніх поколінь. Відсутність способів надійного зберігання гарантувала щоденне приготування свіжих страв; важка праця в полі вимагала, щоб страви були калорійними і давали необхідні силу та енергію; брак різноманіття продуктів спонукав жінок вишукувати власні рецепти покращення смакових якостей, додаючи до страв ягоди, гриби, трави тощо.

Дивлячись на те, як швидко сьогодні змінюються кулінарні уподобання та модні тренди, як активно вишукують та обмінюються в інтернеті та відважно експерементують зі смаками і продуктами сучасні жінки й чоловіки, складно навіть уявити собі, як вчилися куховарити, звідки брали знання і як передавали одна одній свої секрети страв наші бабусі та прабабусі. Проте, не виключено, що можливо колись наші нащадки досліджуватимуть те, що саме полюбляли подавати на стіл ми.

Вивчення кулінарної історії села, показало також і приємну сторону: досі живою залишається традиція робити смачні запаси на зиму. Чого лише не знайдеш серед місцевих закруток?! Від традиційних капусти та огірків до варення з кабачків чи помідорів, від звичайної квашеної капусти до вишуканих конфітюрів із заморських фруктів!

Асортимент зимових запасів справді вражає уяву, а сільськими підвалами криволуцьких господинь можна проводити гастрономічні екскурсії та дегустації.

До речі, кулінарний туризм - це тренд сучасної креативної індустрії, можливість для кожного відвідати гастрономічні фестивалі, ознайомитися з історією та рецептурою місцевої кухні відповідно до сезонів календаря, взяти участь у приготуванні страв. Найвідомішому в світі кулінарному фестивалю «Октоберфест» у Мюнхені уже минуло два століття!

Ще більшою популярністю користуються туристичні пропозиції, які поєднують тур для гурманів з фольклором, музикою, історією. До схожого, але свого, колоритного Гарбузового свята, що обіцяє стати особливим заходом Криволуцького Етнодвору вже активно готуються мешканці села, вишукуючи насіння унікальних сортів гарбузів, та підбираючи рецепти найсмачніших та найдивніших страв із них.

І нехай ми ще не можемо похизуватися такими впізнаваними стравами, як, наприклад, котлета по-київськи чи Київський торт, що добре знані далеко за межами столиці України, чи хоча б схожими за відомістю з полтавськими галушками, житомирськими дерунами чи легендарними баношем і грибною юшкою Прикарпаття. Ми лише мріємо про славу львівських кулінарних подій, які відбуваються практично протягом цілого року: Львів, вочевидь, нині є містом з найрозвиненішим рівнем гастротурів, а львів'янам вдалося поєднати красу, історію, атмосферу, смак і аромат свого міста і поділитися ними з усіма, хто вирішить приїхати до них.

Лиманщина наразі лише робить перші кроки в кулінарному туризмі, перебуває в процесі пошуку автентичних рецептів, відродження давніх кулінарних традицій та створення власного неповторного смакового «я». Але вже сьогодні Лиманщина пропонує туристам скуштувати і придбати полуничні кулінарні фантазії на фестивалі «Полуничний рай» (с. Ярова), мед і продукти бджільництва на Святі меду (с. Дробишеве).

Досвід інших сільських громад показує: якщо мешканці дружно беруться до справи, то схожі заходи стають привабливими для значної кількості людей, а слава про них розлітається далеко за межі регіону.

...Можливо, і про лиманські фестивалі колись почує цілий світ!

  Дивіться також

Заповідник Крейдова Флора
#Путiвник
Заповідник «Крейдова Флора»
Це єдина значна за розміром заповідна ділянка крейдяної (кретофільної) флори на території України.
Пансіонат Акваторія
#Вiдпочинок
Пансіонат «Акваторія»
Приватний пансіонат «Акваторія» розташований на мальовничому березі Червонооскільського водосховища.
Дробишеве
#Iсторiя
Дробишеве. Села Шмуличівка, Краснощоківка й Афанасіївка.
Зараз на місці колишніх поселень ще можна помітити невеликі пагорби, що залишилися від слобожанських хат.