Бджільництво - одне з найдавніших занять українців, зокрема слобожан. Мед та віск завжди широко використовувалися як харчовий продукт, а в стародавні часи служили оброком (натуральним податком) при зборі данини, були важливим предметом експорту до Західної Європи.
У роботах Д.І. Багалія бджільництво згадується як один з найпопулярніших промислів на Слобожанщині. Займалося ним і сільське, і міське населення. Пасіки традиційно розташовувалися біля лісу, на галявинах з квітучими травами. Взимку використовували омшаники - спеціальні споруди для зимівлі бджіл. З меду робили напої та збували приїжджим купцям. З воску виготовляли свічки для монастирів, церков і власних потреб.
Лиманщина славиться бджолярством та династіями пасічників, які з душею займаються улюбленою справою. Практично в кожному селі продаються мед та інші продукти бджільництва. Пасічники співпрацюють з місцевим фермерством, допомагають у запиленні полів, розташовуючи свої пасіки поблизу. Інколи займаються промислом цілими сім'ями - жінки, діти беруть активну участь, особливо під час збирання меду.
Найбільше представників солодкого слобожанського промислу у Дробишевому. Не дивно, що саме там зародилася традиція проводити Ярмарок меду. Свято відбувається в неділю першої половини серпня. На захід запрошуються фахівці з інших регіонів, проводиться конференція з обміну досвідом.
Саме в Дробишевому працює Володимир Єгорович Малихін, бджоляр-дослідник, почесний пасічник України, лауреат Золотої премії Бджолярського кола.
Дивіться iншi статтi роздiлу «Традиції»
Дивіться також
