Олексій Йосипович Духін

Вагомий слід в історії розвитку краєзнавства та археології Лиманщини і Слов’янщини залишив Олексій Йосипович Духін. Ця людина вже з першого знайомства зачаровує своєю душевною щирістю, дружелюбністю і простотою. Є в ньому така дитяча безпосередність і скромність, яка виділяє його з-поміж всіх інших співрозмовників, водночас, об’єм виконаної ним серйозної дослідницької роботи заставляє дивуватися.

У гостях в Олексія Йосиповича Духіна, 2018 рік

Олексій Йосипович Духін - корінний житель села Рубці Лиманського району, в далекому минулому званого «военной слободой Рубцовой» Сповідні розписи другої половини XVIII століття вказують тут декількох представників військових мешканців із прізвищем Духін. Наприклад, в сповідальній відомості 1775 року церкви Іоанна Милостивого слободи Рубці зазначено три сини Єфима з прізвищем Духін: Сергій, Кузьма та Єфим. Усі вони обросли великими сім’ями, і, не виключено, що Олексій Йосипович, котрий народився 5 вересня 1940 року, - один із нащадків цього багаточисельного сімейства. Цим, імовірно, пояснюється його захопленість та інтерес до давньої історії рідного краю.

Царине (Маяцьке) городище. Зліва направо: Шамрай А.В., Духін О.Й., Полтавець С.М.

Але далеко не всі люди стають краєзнавцями за правом народження. Для цього потрібен ще ряд певних причин. І для 16-річного Олексія Духіна таким фактором стала зустріч з відомим вченим-археологом професором Софією Станіславівною Березанською, котра в 1956 році проводила розкопки давнього зрубного поселення на річці Оскол неподалік села Рубці. В народі це місце називалося по-простому: «куток Міднівка на бугру діда Ведька». Тут були його перші археологічні знахідки, які в 1957 році юний дослідник вирішив передати в Ізюмський краєзнавчий музей. У той момент відбулося ще одне легендарне знайомство: під час передачі своїх археологічних знахідок Олексій Духін познайомився в музеї з видатним археологом України, доктором історичних наук професором Дмитром Яковичем Телегіним і дружиною знаменитого вченого-археолога, засновника Ізюмського краєзнавчого музею - Софією Миколаївною Одинцовою. Як згадує сам Олексій Йосипович: «Д.Я. Телегін із С.М. Одинцовою запросили мене на обід. Запам’яталися вареники з сиром і доброзичливе ставлення під час обіду. Потім Д.Я. Телегін сфотографував Одинцову С.М. і мене на фоні покинутої церкви. Ізюмське фото знаходиться в архіві Телегіна. Знайомство продовжувалося більше 40 років, як в листуванні, так і на розкопках археологічних пам’яток та охоронних розкопок по каналу Дніпро – Донбас, у с. Йосипівка, у Старій Ігрені на Дніпрі, в Криму – ур. Ласпі».

Шамрай А.В. (зліва) і Духін О.Й. (справа) під час розкопок Торської фортеці. Художник Микола Корягін (з експозиції Слов’янського краєзнавчого музею)

Розкопки Торської фортеці, 2006 рік. Це фото стало мотивацією для написання картини художникові Миколі Корягіну

У 1959 році Духін О.Й. закінчив будівельне училище № 22 в Слов’янську, після чого служив 3 роки в армії в Військово-повітряних силах. Під час служби був військором газети Московського військового округу «На боевом посту». Після демобілізації деякий час працював на новобудовах. Нереалізована дитяча мрія стати художником проявилася трохи згодом: Олексій Йосипович почав малювати олівцем хати старого затопленого Червонооскільським водосховищем села Рубцеве. З цих графічних робіт О. Духін зробив копії туш-перо, які викупив Слов’янський краєзнавчий музей. Також Олексій Йосипович власноруч виконував тушшю багаточисельні оригінальні замальовки різноманітних археологічних знахідок у звітах експедицій, склав декілька археологічних карт і планів.

Слов’янський краєзнавчий музей. «Сива давнина». Роботи Духіна О.Й., 2018 рік

Крім участі в різноманітних археологічних експедиціях, О.Й. Духін плідно займався музейною роботою в селі Прелесне, в Слав’янському курорті, в Рубцях. Його образ неодноразово використовувався місцевими художниками для написання своїх полотен: Миколою Корягиним, Кузьмой Коханом. У 2017 році участь у пленері художників у селі Прелесне надихнуло Володимира Радковського на написання полотна «Бандурист», натурщиком для якого став Олексій Йосифович.

Бандурист. Художник Володимир Радковський. Полотно, олія, 2017 р.

Духін О.Й. - автор багатьох краєзнавчих публікацій в лиманській газеті «Зоря», слов’янській газеті «Вісті», республіканській газеті «Сільські вісті». Його статті друкувалися в журналах «Археологія, «Пам’ятники України», археологічному збірнику «Радянська археологія». Починаючи з 2009 року, праці Олексія Йосиповича публікувалися в кожному збірнику «Святогорский альманах». О.Й. Духін написав передмову до книги «Святі Гори в поштових листівках кінця XIX - початку XX століть» і буклету «Святі Гори. Каталог поштових листівок кінця XIX - початку XX століть» (1998 р.), брав участь у створенні пізнавальних краєзнавчих видань «Храмы города Славянска» (2003 р.), «Водолеи Средневековья» (2003 р.), став автором видання «К истокам духовной культуры Славянска и Славянского района» (2006 р.).

Краєзнавчі видання О.Й. Духіна

Слобода Рубцева. Художник Олексій Духін.

Лікнеп. Художник Кузьма Кохан. В образі писаря (сидить біля дівчини, третій справа) - О.Й. Духін