Головна Історія Історія видобутку піску на Лиманщині

Історія видобутку піску на Лиманщині

Візитною карткою туристичної Ліманщіни є так звані «Блакитні озера» - рукотворні кар'єри з видобутку піску, які в процесі розробки заповнилися грунтовими водами. Чиста і прозора вода разом з білим піском створює ефект «блакитної води», що і дало назву озерам, які в літній сезон привертають до себе величезну кількість туристів.

Природа не сильно нагородила Лиманський район різномаїттям корисних копалин, проте саме тут знаходиться ряд потужних родовищ піску. За запасами і добуванню пісків Донбас був одним з найбільших регіонів країни, а Краснолиманське родовище кварцових пісків - одне з найбільших на Донбасі. Воно розташоване на лівому березі р. Сіверський Донець і сформоване алювіальними відкладеннями четвертинного віку, що утворюють дюнні накопичення вздовж середньої течії річки, потужністю 14,8 - 28 м. За своїм походженням піски відносяться до продуктів руйнування кварцовмісних гірських порід, а їх товща розділена на два шари: водоносні піски і сухі зневоднені. Під час розробки піску кар’єри поступово наповнюються водою, і, якщо приток води в них досягає 100 куб. м/год., то у цьому випадку вода з кар’єра не відкачується, а використовується для розробки спосіб гідровидобутку.

Озеро Великий Бакай

Озеро Великий Бакай

Промислова розробка Краснолиманського родовища почалася в 1943 році. У післявоєнні роки відбудови Донбасу потреби в піску сильно зросли. Один з найстаріших кар’єрів - зараз уже відпрацьований - розташовується на території с. Озерне (кол. с. Іллічівка) - Ямпільський піщаний кар’єр, пісок з якого йшов на багаточисельні будови Донбасу. Ямпільський кар’єр, як і всі інші на родовищі, розроблявся шляхом гідровидобування. Після завершення видобутку піску він перетворився на озера, які місцеві жителі називають «Бакаї» - Великий і Малий.

Кар’єр мав своє тепловозне депо та під’їздні шляхи. Продукція вивозилася на залізничну станцію Ямпіль. На нинішній день від кар’єроуправління не залишилося й сліду, лише поодинокі залишки колійового насипу і водонапірна вежа, що височить неподалік, нагадують про активне промислове минуле. Зараз піски періодично кустарно розробляються місцевими мешканцями у невеликих кар’єрах та ямах.

видобування піску Ямпіль

Кустарний кар’єр з видобування піску в смт Ямпіль

Мабуть, самим відомим серед затоплених кар’єрів є «Блакитні озера», розташований у сосновому лісі між с. Щурове і смт Зелений Клин. Кар’єри - результат добування піску Краснолиманським кар’єроуправлінням на ділянці «Краснолиманська-1». Розробка родовища ведеться з 1951 року. Основна маса добутого піску йшла на виробництво силікатної цегли. На одному з озер видобуток ще триває.

Ділянка Краснолиманська-1

Ділянка «Краснолиманська-1»

Земснаряд для гідровидобування

Земснаряд для гідровидобування

На спеціально відведеній території між двома кар’єрами на ділянці «Краснолиманська-1» розташовувався Краснолиманський завод силікатної цегли. В 1949 році був підписаний наказ про будівництво Райгородського заводу силікатної цегли поблизу великого родовища крейди - ще одного необхідного компонента для виробництва силікатної цегли. Цього ж року будівництво заводу розпочалося, але не в Райгородку, а на околиці м. Красний Лиман, через близькість розташування тут пісків; крейду було вирішено доставляти з родовища біля с. Маяки підвісною канатною дорогою.

До вересня 1952 року була запущена перша черга Райгородського заводу силікатної цегли тресту «Сталінбудкераміка» Сталінського раднаргоспу. З 1962 року завод уже почав називатися «Краснолиманський завод силікатної цегли тресту «Донецькбудкераміка» Донецького раднаргоспу». В 1974 році була запущена третя черга, тобто третій пресовий цех, як тоді казали, «новий завод».

Крейдяний кар’єр у селi Маяки

Крейдяний кар’єр у с. Маяки.
Звідси крейда підвісною канатною дорогою через Сіверський Донець транспортувалася на силікатний завод.

Мільйони кубів піску і крейди на комбінаті перетворювалися на сотні мільйонів штук цегли. Випускалася така продукція: цегла облицювальна, будівельна, силікатна, повнотіла, шлакоблочна, вогнетривка, черепиця керамічна, плитка облицювальна, блоки керамічні та силікатні. На заводі в різні роки працювали 1,5 - 1,6 тисячі людей. При заводі діяли медичний пункт, стоматологічний і терапевтичний кабінети, фізкабінет зі стаціонарною апаратурою, їдальня, оранжерея, сауна і крамниця. Поблизу р. Сіверський Донець у с. Щурове завод мав власну базу відпочинку «Селена».

Краснолиманський завод цегли

Краснолиманський завод силікатної цегли, 1960 - 1970 рр.

Блакитні озера

«Блакитні озера» на фоні працюючого цегляного заводу, 1989 р. Фото Б. Асеєва

10 липня 1995 року розпорядженням Краснолиманської міської ради народних депутатів було зареєстроване ВАТ «Краснолиманський комбінат силікатних виробів», яке було правонаступником державного підприємства «Краснолиманський комбінат силікатних виробів», а розпорядженням від 28 листопада 1996 року було зареєстроване ЗАТ «Силікат». Постановою арбітражного суду від 11 січня 1996 року Краснолиманський комбінат силікатних виробів був визнаний банкрутом. Постановою господарського суду Донецької області від 4 квітня 2002 року юридична особа «Краснолиманський завод силікатних виробів» ліквідована. На даний час завод повністю демонтований.

Руїни заводу

Руїни колись відомого заводу

У південно-східній частині Краснолиманського родовища, в 3,5 км від залізничної станції Лиман знаходиться ділянка «Краснолиманська-2», яку з північного заходу на південний схід перетинає траса Лиман - Сіверськ.

Площа ділянки являє собою колишнє згарище, поросле сосною 9 - 13-річного віку.

Відпрацьована ділянка кар’єру (південніше траси) являє собою озеро, заповнене чистою джерельною водою. Східна частина озера зайнята приватним пляжем «Варадеро» з усім спектром послуг платного пляжного відпочинку, а західна - «дикий» берег: круті схили зі залишками обгорілих дерев.

Східна частина озера

Східна частина озера на ділянці «Краснолиманська-2»

Функціонуюча ділянка родовища площею 181, 03 га розташована в південно-східній частині ділянки «Краснолиманська-2». Добування піску ведеться способом гідронамиву, який на сьогоднішній день є найбільш розповсюдженим методом добування якісної сировини. За допомогою земснаряда землесосного типу пісок зі забою (території розробки) спеціальним пульпопроводом подається на карту намивання піску, де складується і розробляється для подальшого транспортування.

Ділянка Краснолиманська-2

Ділянка «Краснолиманська-2»

Західна частина озера, відділена від ділянки добування перешийком, використовується для заміського відпочинку. Там розташувалися дачні будиночки і клуб «Акваторія».

Михайло Кулішов, краєзнавець. Фото автора.

Блакитні озера (Ділянка «Краснолиманська-1») на картi Google

  Дивіться також

Дробишевське лісництво
#Путiвник
Дробишевське лісництво. Еколого-пізнавальна стежка «Лісова палітра»
У 2012 році в Дробишевському лісництві було створено еколого-пізнавальну стежку «Лісова палітра» на честь 80-річчя утворення Донецької області.
Пансіонат Акваторія
#Вiдпочинок
Пансіонат «Акваторія»
Приватний пансіонат «Акваторія» розташований на мальовничому березі Червонооскільського водосховища.
Леонід Кизим
#Вiдомi Люди
Леонід Денисович Кизим
Гордість Лиманщини, легендарний космонавт, тричі бував у космосі у званні командира корабля, Почесний громадянин міста Лиман.