Село Щурове, в минулому хутір Щурівка, отримало свою назву від урочища Щурівка. У старовинних документах другої половини XVII століття є згадка про Щурівську гірку, а на картах кінця XVIIІ століття можна зустрііти протоку Щурову. Ця протока збігається з яром, що має серед місцевих назву Єрок, знаходиться на території СОЛК «Сонячний» і впадає в Сіверський Донець. На дні цього яру протікає невеличкий струмок.
Праворуч від яру, якщо стояти обличчям до Сіверського Дінця, розташувалася височина, яку старожили прозвали «Могила». Зазвичай так в давнину називалися кургани - стародавні поховання.
Ліворуч від яру - високий берег Сіверського Дінця. На схилах цього берега в старовину гніздилися берегові ластівки - щури. Невеликі перелітні птахи здавна облюбували цю місцевість. Тут їх приваблювала близькість води й м'який грунт, в якому зручно будувати гнізда й вигодовувати пташенят, виловлюючи низько над водою комах. Ця пташка видає різкі звуки : «Чрр». Мабуть, тому її й прозвали в народі щуром. Зараз ці пташки тут вже не гніздяться, але, можливо, саме ластівки дали назву урочищу Щурівка, Щурівській протоці й самому селу Щурове.
Поки що не вдалося знайти карту з точним місцем знаходження Щурівської гірки. Можливо, це височина, яку раніше населяли щури. Але не можна виключати ймовірність, що нею може виявитися гора Могила, що знаходиться з іншої сторони яру. Дослідження з цього питання ще ведуться.