Торські мінеральні води

Торське - давнє село в Лиманському районі, що розташувалося взовж лівого берега річки Жеребець. Село розтяглося з півночі на південь майже на 9 км, а його південний кордон заходить у сосновий ліс Ямпільського лісництва. Торське засноване в другій половині XVIII століття переселеними мешканцями з древнього Тора (сучасне м. Слов’янськ), котрими й було перенесена споріднена назва села. Але не глибока давнина приваблює сюди щоденно значну кількість людей. У селі знаходяться відомі не лише по всіх околицях, але й у сусідніх областях, мінеральні джерела.

У селі є ряд мінеральних джерел з особливою, виняткової якості та лікувальними властивостями водою, за якою часом вишиковуються цілі черги. Проте вона буде до смаку не всім, оскільки насичена специфічним запахом сірководню.

Ось які відомості наводяться в книзі для туристів Донбасу «Приглашение к путешествию», виданій 1974 року: «Краснолиманський (прим. нині Лиманський) район. На північній околиці селища ім. Кірова (прим. нині смт Зарічне), на правому березі річки Чорний Жеребець, знаходиться свердловина № 35-а. Її вода застосовується для зовнішніх процедур при захворюваннях опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи.

У 0,5 км від цієї свердловини знаходиться свердловина № 7957. Вода її рекомендується при хронічних захворюваннях шлунка (переважно з пониженою кислотністю), хронічних запалень кишківника, порушень обміну речовин (подагра, сечокислий діатез та ін.). Може використовуватися як столова». Зараз ці свердловини в Зарічному, можна сказати, втрачені, однак на лівому березі Жеребця, в селі Торському, джерела мінеральної води доволі популярні.

У сучасній гідрогеології ці джерела відносяться до Торської ділянки Комишуваського родовища підземних питних вод. Родовище неодноразово досліджувалося Артемівською геологорозвідувальною експедицією треста «Донбасгеологія», починаючи з 1950-х років.

Варто відзначити, що в 1955 році при бурінні свердловини на Торській ділянці геологами був виявлений притік води нафтового типу та виділення горючого газу, що на той момент було дуже важливим підтвердженням нафтогазоносності Донецького басейну. Навіть зараз місцеві мешканці інколи відзначають присутність у криницях і свердловинах запаху нафти, але через власну необізнаність пов’язують це з «благами сучасної цивілізації».

Повна детальна розвідка природних запасів столових вод на Торській і Ямпільській ділянках Комишуваського родовища була завершена 1999 року з метою довивчення та переоцінки раніше затверджених у 1981 р. експлуатаційних запасів прісних підземних вод у зв’язку зі зміною їх статуса на природну столову воду «Романовская».

Варто зазначити, що мінеральні води, наявні в широкій смузі, що примикає до долини річки Сіверський Донець, за своїм складом близькі до джерел Моршина, Трускавця, Миргорода і навіть Єсентуків. Тому в майбутньому це невелике тихе село могло б стати ще одним діамантом в природному намисті Лиманщини.

Михайло Кулішов, краєзнавець.

Торські мінеральні води на картi Google