Крейдяна каменоломня біля с. Закітне

Крейда - осадова вапняна гірська порода, що складається із залишків морських організмів. Дослідження зразків показало, що основну його масу складають округлі полікристалічні кальцитові тіла розміром 3-5 мк, що представляють собою вапняні утворення мікроскопічних організмів та окремі дрібнесенькі черепашки. Утворення крейди відбувалося тільки в один строго певний період геологічної історії, який саме тому і отримав назву «крейдового». Кращі поклади білої крейди, зустрічаються в самих верхніх шарах крейдової системи, які відкладалися приблизно 90 млн. років тому. В той час відкладення крейди йшло тільки в морі, що займало територію нинішньої Франції, півдня Британських островів, Німеччини та Східної Європи в межах Білорусії, Дніпровсько-Донецького басейну України і Надволжя в РФ.

Крейдяні відкладення поширені переважно в північній і південно-східній частинах Донецької області. Залягають вони зазвичай потужною товщею з незначним кутом падіння і мають численні виходи на поверхню у вигляді крейдяних гір. Потужність крейдяної товщі вимірюється від 10-15 до 70-100 м. Для будівельних цілей розробляється біла крейда пізньокрейдової епохи, з туронського, коньякського і сантонського ярусів.

Закітнянське родовище пиляної крейди розташоване в Лиманському районі біля с. Закітне і відноситься до верхньокрейдових відкладень (коньякський ярус). Тут у 1950-70 рр. крейда розроблялася як пиляний камінь. Це єдина збережена каменоломня по видобутку пиляних блоків з крейди. Найчастіше старі каменоломні були вироблені більш сучасними великими кар'єрами.

За інформацією, зібраною відомим лиманським краєзнавцем М.І. Пасічником, «ще у 40-70-х роках XX століття у ній випилювали крейдяні блоки для будівництва житла, тваринницьких ферм, сараїв, льохів та інших споруд. Так, крейдяні блоки надійно тримають сталу температуру.

У 1955-1965 роках крейдяний кар'єр працював на повну потужність. Офіційно він діяв від Слов’янського цегельного заводу. Керував кар’єром П.Я. Лисаков. Підприємство видавало продукцію цілодобово. Тут працювали у три зміни. Виробляли крейдяні блоки розміром 40 х 20 см.

Комбайн «Чегайлов» був головною рушійною силою кар’єру. Вій вирізав із тисячолітніх масивів крейди - блоки. Працював агрегат від електроенергії, яку виробляли потужні дизельні установки.

- У кар’єрі працювало до п’ятдесяти робітників, - згадує його колишній працівник М.Я. Цимбал з Ямполя. - За крейдоблоками завжди стояла черга вантажних автомобілів. Ми заробляли хороші гроші, 90-100 карбованців у місяць. А тому і трудилися самовіддано, з вогником.

А ще з цього кар’єру вивозили сотні тон крейдяного каміння на будівництво доріг. Особливо у тій місцевості, де був піщаний грунт.

Районна влада встановила графік вивезення будматеріалу з кар’єру.

І по сьогоднішній день служить нам асфальтова дорога через ліс з Ямполя на Зарічне. А вимощена вона була спочатку закітнянською крейдою. Від ямпільського залізничного переїзду до окраїни Зарічного» (Пасічник М.І. Придінців'я - солов'їне і вічне, 2017).

Якщо ви маєте бажання дізнатися більше про геологічну унікальність Донбасу і його значення в світовому економічному розвитку минулих століть, радимо приєднатися до пішохідних маршрутів навколо Кривої Луки та Крейдової флори.

Крейдяна каменоломня біля с. Закітне на картi Google